Счастливой была..

Здається,я тоді була щаслива,
Коли душа була наївна й  полохлива.
Коли ще серце озивалося ударом
На кожну іскорку,даровану неждано.
Як інтуіції  підхоплять легкі крила,
І щось тебе взяло і закружило.
І ти немовби сам розправив тіло-
І воно так над світом полетіло,-
Я знала вже: прийшло моє кохання.
Закінчилось чекання й виглядання.
Бо тільки одні очі зустрічаю,
Що б не робила.тільки їх шукаю.
А потім вже побачення й розмови,
А потім танці й з клубу перегони.
Мопеди,річка,ліс,луги з квітками-
Це найсолодше,що траплялось з нами.
Вірші запоєм, і пісні по дроту.
Уроки уночі,і неба позолота-
Все запліталось у моє життя.
і ще й активність в школі непроста.
Романи перечитую до ранку.
А спать лягаю тільки на світанку.
У школу я не бігла-танцювала.
Вже  вечора й побачення чекала.
Не юність-казка,фея-чарівниця..
Усе,що дарувала, й досі сниться.
Такі приємні спогадів намиста.
Така чарівна юність злотолиста.