На славний мотив

          Мамі
Мабуть для героїв ми надто вразливі. Вражаючий світ. Разючими барвами різав сітківку.
Товаришко дорога, перев'яжи, коли твоя ласка, посестрі рани...
Не знаю чи в мене вийде, занадто боюсь крові.
Але ж навколо нікого немає, самі ми у стані ворожому на полі брані
Я якось зберусь.
Люди потребують допомоги!
Треба спочатку знайти санітарну сумку. Ось вона! Її тримає рука санітара, але то вже мертва рука.
Шукай біля нього сумку, мо знайдеш який перв'яз, очі мої сліпнуть, так голос посестри гас...
Сумку знайшла, але як її забрати зі скрючених пальців. Взяла. Ось бинт, але треба щось дезінфікуюче...
Мовчить сестра...Знепритомніла.
Як обробити твої оченята? Змажу повіки, а потім накладу пов'язку.
Сестричко, сестричко, як ти?
Трусить сестру. А та непритомна. Та й ляпаса їй дала...
А навіщо ляпаса? Їй боляче! Але бачу це допомогло. Вона вже стогне, мабуть прийшла до тями!
Алілуя! Шерхлими губами хрипить "Пити"...
Зараз, рідненька! Візьму у того хлопчака баклажку, вона йому вже не потрібна! ГОСПОДИ,який світ лихий!
Краще змочу тобі губи бинтом.
Губи твої розтріскані, щоки під сонцем палючим палають.
Бо ще захлинешся!
А зранена рукою схопила руку сестри та цілує брудну ту руку...
Так, вона її дуже любить. Це ж її молодша сестра, але така смілива!
Та не до ніжності зараз час. Ба-бах у метрі загуркотіло.
Що ж робити? Якось треба звідси вибиратися,  бо ворог дуже близько.
Присіла біля сестрички низько, та  на плечі собі взвалила тіло сестри...Важко…

Мабуть для героїв ми надто вразливі. Вражаючий світ. Разючими барвами різав сітківку.
Товаришко дорога, перев'яжи, коли твоя ласка, посестрі рани...
Померла сестра. Ніхто не озвався. Лежить мертве тіло її на полі брані.
І більше ніхто  не змінить пластинку, не підніме прапору і не піде до бою. Кінець
Чи вперше? Наврядчи. Нам знову не бути героями..
Подымайся, боец, хватит симулировать смерть.
Где грань симуляции, в чем суть настоящего?
Подошел к солдату человек
и сказал: «Не умирай, люблю тебя очень!»
Но мертвец, ах! продолжал умирать.

Писали Рая Легкая, Марія Давиденко, я
6-7 грудня 2021
Перший рядок цитата Вячеслава Вакарчука, последний эпизод мой перевод из Сесара Вальехо.


Рецензии