Щовечірній туман насуває за розкладом.
Бурштинова ліхтарність — мов гірлянди в імлі;
І дивуючи руху фізичного розладом,
В'язнуть промені в часі, ніби кулі в чолі.
І спітнілий асфальт ловить світло розмазане,
Щоб зігрітись хоча би в перспективі своїй
Та відбити всім тілом те таємне, неназване,
Що інакше не вбачиш серед виру подій.
Електричні вогні — звідусюди, мов постріли,—
Провокують і в мене розлад зору в імлі,
Але тіні доріг, що брудні, мов апостоли,
Мені вказують путь на поверхні землі.
Вечiрня iмла
© Copyright: Серез, 2021
Свидетельство о публикации №121120809037
Свидетельство о публикации №121120809037
Рецензии
Чудовий і дуже цікавий вірш! Сподобалось! Успіхів!
Шон Маклех Патрик 12.02.2022 01:14 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 12.02.2022 01:14 • Заявить о нарушении
Дякую, друже. Хиба колись було інакше? Вважаю, що якщо нема чого казати по-справжньому цікавого, свіжого, розумного, тощо, то краще промовчати. А писати треба лише коли вже розпирає та прориває
Серез 18.02.2022 14:06 Заявить о нарушении
Серез 18.02.2022 14:06 Заявить о нарушении