Из Рая в Ад

(Из сочинения украинского школьника)

Людиной першою на Свiтi
Був Богом створенний Карась,
З його ребра зробив чувiху,
Яка Одаркою звалась.

Едема сад був без горiлки,
Сказав Карась Одарцi:-Бля...
Iх на шляху чекав на гiлкi,
Змiй, що агентом був Кремля.

I яблуко, як Божью милiсьть,
Всучив iм змiй вiд сатани,
Покуштував, засоромились,
Що украiнцi, блiн, вони.

Достав Карась десь вишиванку,
На пах наклеiв лопуха,
Надiв рейтузи на Одарку,
I захотiлось iм грiха.

При цьому iх грiхопадiннi,
Бог вигнав пару з Раю вон,
I опинившись в Украiнi,
Iх жах схопив, як страшний сон.

Де ж чистокровнi украiнцi?!
Iх залишилось тильки два,
Знайшли в украiнскiй столицi,
З Зеленським Вальцмана Петра.

Побачили, що к пиву вобла,
Так коштуе, як "Жигулi"
Сказав Карась Одарцi:Во бля...
Що витворяють москалi!

-I хоч у нас прикритi пiски, -
Казав Карась в наступну мить,
Ми тут не маемо прописки,
Шукати будем, де нам жить.

Кругом реклама:"Снiкерс","Памперс"
Йшла по украiнскiй землi,
Кричав Карась:-Благаю я вас!
Ну схаменiться, москалi!

Як сала купимо на ринцi,
I хатку зможемо придбать,
С тобою справжнiх украiнцiв,
Одарка, будемо клепать.