Сон-310

В сновидінні - все можливе,
Навіть зустріч с президентом,
Що стрічає всіх наживо
У помпезнім кабінеті.

Усміхається й назустріч
Із обіймами виходить -
Запевняючи присутніх
В теплій і ясній погоді.

Та й як пригрозить грозою,
Й розійдеться грізним громом,
То для блага - бо газдою
Почувається у домі.

Простягає дужу руку,
Хлопаючи по плечі,
Розбавляє жартом скуку,
В дружнім, приязнім ключі.

Розпочалася розмова -
Із простих буденних фраз,
В котрих мудрість соломонова -
Виринала з парафраз.

Але згодом в діалозі -
Став помітний перекос -
Начебто слова знайомі -
Та вчувавсь апофеоз.

На прості й ясні питання -
Президент с суровим видом
Розпинавсь, немов читаючи
Лекцію тупому бидлу.

Блудив в термінах, як в лісі,
Загубивши стрункість й ясність.
Щоб сказати - чимскладніше,
Залишивши без пояснень.

Бо погода - в його домі,
Як по осені - туманна,
І життя, як на долоні -
Вкрилось мрякою й обманом.

Відчувалось - в діалозі
Розмовляєш не з гарантом,
А з пройдисвітом, що в змозі
Всю країну ошукати.