Натхнення
Приходить у неждану мить,
І в хороводі повсякдення
Нема хвилини, щоб спочить.
Вночі приходить і шепоче
То рими, то нові слова,
То щось підказує пророче,
Що раптом скотиться сльоза.
З'являються умить видіння,
Думки вирують, як потік,
Обплутують, мов павутиння,
Душа втрачає часу лік.
Рояться задуми раз-по-раз,
Виблискують, немов зірки...
І вже народжується образ,
Слова лягають у рядки...
Свидетельство о публикации №121120702721