К Х А Т

    К             Х            А         Т
    І                І               І            І   
Культура, харизма, актор і тепло –
Таке відчувати хотілось давно.
Духовну красу одягла, як вуаль,
Коли зазвучав у виставі рояль.

Таке поєднання в усьому і тут,
Емоції довго такі не минуть,
Я з ними прожила кожнісіньку роль,
Торкнулася подумки кожної з доль.

Та «ЧАЙКА» влетіла у душі людей
І дала пізнати багато речей,
Вона доторкнулася злегка крильми,
Тому пройнялися виставою ми.

Духовним бальзамом у душу текла
У вирі емоцій, любові й тепла.
Кохання і бідність, бажання творить…
Та як же нам КХАТ за таке не любить?

Такі різні долі і зови сердець,
Та кожен за щастя своє був борець.
Судилося долею бути, як є…
Гармонія в творчості віру дає.

Глядач не хотів, щоб завіса була.
А квітка кохання щоб вічно цвіла.
Овації з зали й акторам хвала
За те, що торкнулися душ, мов крила.

Тамуюча подих акторськая гра,
Вона по сходинках усіх нас вела,
В дарунок дали незабутнюю мить,
То ж КХАТу міцніть, процвітати і жить!

05.12.2021 р.