Суворе небо

Сьогодні небо сердиться,
По-справжньому суворе...
Чи осінь знов повернеться,
Чи, може, просто хворе?
 
Погрожує то холодом,
То сірістю лякає...
Ще й сум туманним спогадом
На спокій зазіхає.

І сонце десь ховається
За крилами блідими.
Раз-по-раз сніг зривається,
Летить, немов з торбини.

Чи день засяє радісно
Хоча б на півгодини?..
Вражати так безжалісно
Спроможні тільки зими...


Рецензии