Куда ты осень

   Н. Бидненко
***
Куди ти, осене, куди?
Тебе спинить – не маю сили…
Знов те зимове, сніжно-біле…
Ні, я не хочу в холоди!
Я хочу в золоті твоїм,
В бурштині, вохрі і карміні
Тобі вклонятися, єдиній.
Без тебе мерзнерм: я і дім.
Чому ж ти, осене, втекла?
Чи теж не любиш ти хуртечі,
Деревам – сніг на голі плечі…
Даруй ще дещицю тепла!
***
Куда ты осень, ну куда?
Остановить тебя - нет силы...
Вновь снежно-белые снега...
Нет, не хочу я в холода!
Хочу я в золоте твоём,
В янтарном, охре и кармине,
К тебе кланяемся единой.
Без тебя мёрзнем: я и дом.
Почему ты осень убежала?
Иль тоже не любишь ты метели,
Деревьям - снег на голые плечи...
Подари ещё чуть-чуть тепла!


Рецензии