На долоні сніжинка
Білосніжна летить.
І не знає того,
Що розтане за мить.
Зникне швидко й назавжди,
Дивовижна краса.
Що її нам дарують
Святі небеса.
Я долоні сховаю.
Хай сніжинки живуть.
І своєю красою
Світлу радість несуть.
Їх все більше і більше.
Небо землю цілує.
Білим снігом на ній
Візерунки малює.
Раптом сонце пригріло.
І сніжок розтає.
Та у діда Мороза
Лютий холод ще є.
Він за вітер вчепився,
Та задмухав щосили.
І від нього сніжинки
Знов набралися сили.
Лід до кожної гілочки
Ніжно припав.
Він такої нагоди
Давно вже чекав.
І тепер не відпустить.
У обіймах стискає.
Діамантове диво
Всіма барвами сяє.
Друже мій - зупинись.
Свій смартфон відклади.
Тихим кроком додому
З кимось поруч піди.
Озирнись навкруги.
Хай душа порадіє.
Бо вона вже давно.
Сніг побачити мріє.
Зимова краса
© Copyright: Евгения Крыжанова, 2021
Свидетельство о публикации №121120305641
Свидетельство о публикации №121120305641
Рецензии