Колись перетворюсь... Не знаю...

Колись перетворюсь... Не знаю,
на що перетворюсь колись...
Мене ти у всьому впізнаєш –
весь світ буде лиш з моїх рис.

Я буду – і хмара, і вітер.
І зірка, і місяць – все я.
Іконою буду сльозити
за тебе, кохана моя.

Я буду – зимою і літом.
І всім, чим захочеш іще...
І якось, як кінчаться квіти,
я жовтим листом-заповітом
опущусь на рідне плече...


Рецензии
Трогают душу...
очень трепетно.

Елена Транковская   16.01.2022 16:28     Заявить о нарушении
Бесподобно...
читаю, перечитываю

Елена Транковская   17.01.2022 16:17   Заявить о нарушении