Додому

Я додому іду. І тому я щаслива,
І тому насолоджуюсь в кожному дні.
Найприємніші Батько відкрив перспективи:
Майбуття щонайкраще готує мені.

Я додому іду. Не зважаю на відстань.
Сподівання щемливі у серці моїм,
Що не так вже й багато до рідного міста,
Що уже незабаром ввійду в Отчий дім.

Я додому прийду. Упаду на коліна,
І чудовою мовою неба складу
До Ісусових ніг вдячність всю за спасіння,
За турботу щоденну, любов, доброту.

Я додому прийду. І в обіймах у Батька
Вмить забуду усе на чужій стороні:
Все сумне, неприємне, нудне і строкате,
Навіть те, що здавалось чудовим мені.

Я додому іду. Інше все - неважливе,
Хоч багато зустріну іще перешкод.
Може, боляче буде. Чи втомлюсь жахливо.
Вдома дасть відпочити спокійно Господь.

Я додому прийду. Вже ніщо не зуміє
Заперечити в серці надію святу,
Що відбудеться скоро найкраща подія:
Я додому прийду.
© О. Назаренко, 2020