Тiльки б мати

Не лякає холод,
Сніговій сердитий,
Що заносить поле,
Люттю оповитий.

Не страшні погрози
І дощі нещадні.
Це всього лиш сльози
Неба безпорадні.

Все зробити вдасться
В вирі часоплину,
Тільки б мати щастя,
Ну хоча б краплину.

Мати б тільки віру,
Радість уповання,
Обіцянку щиру
І тепло кохання...

Хай у ритмі скерцо
Стогне хуртовина,
Мати б тільки в серці
Талану перлину!..


Рецензии