чуєш
вітає шибу дощ
нанизає наосліп
всесвіт
це мої
недопиті до
і твої
для поезій весла
будьмо
знаними
краплям
тим
що вистукують
ніжність
в морзе
все складне
озвется простим
все далеке
розсипиться
в прозу
нахиляється небо
десь
і скидає
з-хмар-капелюха
я хитаюся квіткою
весь
щоби вигріти силі
духа
і погоджуюсь
на весну
і розплачуюсь
серця стуком
в кожнім
так
я бачу війну
кожне
ні
розкрадають
круки
і летить
невблаганно час
ніби місця
для коми мало
і впадає
все плинне
в нас
і виходить
лише
нестале
так
поборене
стане сном
а невизнане
крихти світом
то ваш дощ
і моє вікно
то мені
на словах
міліти
1 Грудня, 2021
душевний дощ
© Copyright: Юрий Лазирко, 2021
Свидетельство о публикации №121120200693
Свидетельство о публикации №121120200693
Рецензии
http://stihi.ru/2021/12/02/8651
Спасибо! По-моему, отличное стихотворение!!! пронзительное...
Кариатиды Сны 02.12.2021 22:20 • Заявить о нарушении
Спасибо! По-моему, отличное стихотворение!!! пронзительное...
Кариатиды Сны 02.12.2021 22:20 • Заявить о нарушении