про гайдабура пал i головню
але настільки точно і не мертвий.
Я наче слуп шовковиці обдертий,
ще плодоношу пал від головні.
Уже пасуть стерв'ятники вівтар.
Крокує скін від мура і до мура,
і куций щур, пройдисвіт, гайдабура,
без м'яса перепався на сухар.
Цієї ночі з Богом тет-а-тет,
диктуємо, собі складаєм іспит,
пригадуєм лише, що буде прісно,
і чим закінчити оцей сонет.
Для Бога вірш не стане ближчим.
Обох до ранку розіпне пригінчий.
Свидетельство о публикации №121120205386