Душа в очiкуваннi див

Холодний грудень за вікном
Морозом дихає поривно.
Зима засніженим крилом
Здіймає вихор нот чарівно.

Уже в знадливому вбранні
Стрічають день ясний ялини.
Святково вирядились пні,
На купинах блищать перлини.

Радіють клен і барбарис
Новим вигадливим прикрасам,
Їх веселить грайливий блиск,
Так схожий спалахом з алмазом.

Світ чарівний, немов ожив,
І небо височить безкрає...
Душа в очікуванні див,
Немов від щастя, завмирає...


Рецензии