бо поразка то часом перемога
я іду у війну. я іду проти себе,
і ні зброї не візьму ні слова кривого.
сподіваюсь її не побачу наживо.
вона ж тут вона скрізь,
в кожнім оці і кроці.
у ході,у думках, у повітрі витає.
2014
всі митєвості часу втопають, поволі.
живемо лише день, бо наступний чи прийде?
і думки чи народить правдиві і голі,
і чи зніме наругу з побожних і чистих,
і чи вижене ворога з нашого краю?
та коли те й не буде, і воїни схиблять,
той хто має вести заховався ганебно,
то й тоді буде жити і честь і повага,
бо не той переможець, в кого меч двоєсійний,
в кого військо потужне і сила і слава,
а лиш той в кого в серці терези правдиві,
бо поразка то часом і є перемога.
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121120107447
Свидетельство о публикации №121120107447
Рецензии