Перший снiг зими
Лягав на землю білим пухом,
Стелився лагідно до ніг
І чарував нестримним рухом.
Ховав під ковдрою листву,
Що від негоди почорніла,
Дбайливо огортав траву,
Щоб від морозів не змарніла.
В калюжах малював ажур,
Сріблився на кущах, деревах,
Звільняв природу від зажур,
Повсюди створював шедеври.
Сніг падав у полоні мрій
І світ увесь робив привабним.
Кружляв сніжинок світлий рій,
Бентежив подихом відрадним...
Свидетельство о публикации №121120104383