Дякую за втому

Вечірнє дякую

                Вечірнє сонце, дякую за день!
                Вечірнє сонце, дякую за втому.
                Ліна Костенко

Вечірнє сонце, дякую за день,
за перший промінь із-за небосхилу
і за вінок заливчастих пісень
на жайворини тріпотливих крилах.

Спасибі щире, сонце золоте,
за усмішку твою широколику,
утіху – щебіт слухати дітей,
окрилення відчути, честь велику!

За вчора, що зорею одцвіло,
і змогу знов у завтра зазирнути,
що щедро проросло душі тепло
у серці ревнім пелюстками рути.

Ще за приємність радощів життя
і навіть за минулого судоми,
що інколи кінчались каяттям…
Вечірнє сонце, дякую за втому!

29.11.2021

ІІ варіант:

Ода сонцю

О, сонце, дякую за день,
за перший промінь з небосхилу,
вінок заливчастих пісень
на жайвора тендітних крилах.

Спасибі, сонце золоте,
за усмішку широколику,
утіху – бачити дітей,
а ще окрилення велике!

Учора, що вже одцвіло,
і змогу в завтра зазирнути,
тепло, що щедро проросло
у серці пелюстками рути.

За миті радощів життя
і за минулого судоми,
не скінчені ще каяття…
О, сонце, дякую за втому!

Якщо вже хтось вирішить висловити свою думку в формі коментаря, хотілось би дізнатися - який варіант сподобався (не сподобався) більше.