Килимок золотий
Ніжно землю встелив.
І на нього так лячно ступати.
Під ногами лежить.
Тихо, м`яко тремтить.
Ніби зараз почне оживати.
Краще стежку знайду.
Бо не хочу красу,
Що лежить під ногами топтати.
Хай іще поживе.
Диво це лісове.
Бо не довго вже зиму чекати.
А дерева сумні.
Без листочків стоять.
Їм прийшла вже пора засинати.
Та весна прилетить.
І дерева за мить.
Будуть нові листочки вкривати.
Лiсовий килимок
© Copyright: Евгения Крыжанова, 2021
Свидетельство о публикации №121112906956
Свидетельство о публикации №121112906956
Рецензии