На дерева в інеї
Я дивлюсь і думаю,
Що ж мені так радісно від прикрас зими?
Може, неба синява
Щось мені повідає,
Чом душа так пристрасно змахує крильми?
Сніг, немовби пудрою,
Прикраша галявину,
Млою полохливою прикриває синь,
Чарівною ковдрою
Огорта гущавину,
Щоб була щасливою від тепла й краси.
Горобина-ягода,
Цукром припорошена,
Вабить очі кольором, серце зігріва.
Квітне всюди злагода,
Білим цвітом створена,
Радість ніжним жайвором у душі співа.
Радiсть спiва у душi
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121112906483
Свидетельство о публикации №121112906483
Рецензии