Цей реквієм написав поет Полтавської облласті
міста Кременчук. Іван Паліївець.
Реквієм Ї
Прости мене, прости мене....
цей більь довіку не мине,
Колиско моя зоряна,
що я блукав просторами,
що б розпізнати дивний світ
покинувший свій дім і рід.
І ось тепае, під осінь літ,
до рідних я прийшов воріт.
Та де? Та де ж моє село,
яке ось тут колись цвіло ?
Де ж ти, моє Чичужине,
згорьоване, натружене,
в долині мальовниче
чарівною природою?
Лишалося ти вродою
на світі триста літ.
учужене
Реквієм ЇЇ
Це ж ти, моє Чичуужене,
стобідами утюжене,
зазнало гніту панського
та нападу поганського,
Боролось з яничарами
і турками й татарами,
стогнало під поляками,
гриміло гайдамаеами,
фашистами вбивалося
та з попелу здіймалося
і боротьбою здружене,
село моэ Чичужене,
ти йшло з руїн у світ.
.
Укр. Чичужине - перший - другий
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121112804679
Свидетельство о публикации №121112804679
Рецензии
