Знов погодне лихоліття:
Чи то осінь, чи зима?..
Від дощів сумує віття,
Диха втомлено земля.
Світ чекає у нестямі:
Схоже, що задкує час.
Щось не так в природнім храмі:
Дощ зі снігом раз-по-раз.
Повінь, буря, пандемія
Та самотності ланцюг
Обдають шипінням змія
І наклепами злодюг.
Дощ шумить меланхолійно,
Скніє день від прохолод...
Як же серцю неспокійно
Чути дихання негод...
Свiт у нестямi
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121112706800
Свидетельство о публикации №121112706800
Рецензии