А ЛIС ЖИВЕ

А ліс живе, хоч тут і зимно.
І віття ніжно в шум тремтить.
Біжать думки мої нестримно
Й тече любові світла мить.

І серце наче прагне співу!
Тулюсь до дуба. – «Що, старий?
Ти маєш голову не сиву.
Й складаєш пару молодій!?»

І навіть затишно грибочок
У бурім листі задрімав…
Відпочиває мох, й пеньочок
У ньому малахітом став!

І сонце сіється крізь сито, –
Попри дерева мерехтить!
Земля осіння в іній вкрита
Попід ногами шурхотить.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2021
25.11.2021
13:23
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.


Рецензии