Наш час неспинно проминає,
Залишивши усе собі.
У ньому кожен щось шукає,
Але чи знайдемо це ми?..
У ті часи, коли природа
Нам дарувала це життя
Почався відлік, крок за кроком,
З народження й до забуття.
Чи зрозуміємо, хоч згодом,
Що скарб - у грудях це серця...
Той стук, мов маятник вагомий,
Вимірює наш сенс життя.
Ми не повернемо нічого,
Адже не в силах щось змінити,
Але хто нам сказав, що дою
Собі не зможем підкорити?..
2009 год
Наш час неспинно промина
© Copyright: Токарева Анастасия, 2021
Свидетельство о публикации №121112502403
Свидетельство о публикации №121112502403
Рецензии