Осіінь, пада жовте листя,
вітер куряву здійма,
сонце високо в зеніті,
а тепла нема.
На подвір"ї всюди людиують,,
мов німі снують,
односельці та сусіди
шану віддають.
Серед хати домовина,
хор псалми співа,
тут зібралась вся родина,
тільки ти одна.
Лежиш мовчки в домовині,
лежиш мов жива,
не почуємо ніколи
твої лагідні слова.
Поховали нашу маму
на цвинтарі, край села
і, овіяна вітрами
вона в вчність відійшла.
Шана
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121112400433
Свидетельство о публикации №121112400433
Рецензии
