Сон-278

У вимірі фантазії - не просто
Не втратити з реальністю звязок,
Сьогодні ти вигадуєш свій космос,
А завтра губишся у ньому, як носок.

Сьогодні ти творець і архітектор,
І знаєш всесвіт до мілких деталей,
А завтра в свому власному проекті -
Виконуєш лиш функцію педалі.

Сьогодні ти вершина світотвору -
І наче Бог міняєш часоплин,
А завтра ледь пригадуєш дорогу,
Й адресу, за якою колись жив.

Фантазія захоплює й з полону,
Так просто не відпустить без розплати,
Вона - свої встановлює закони,
Найтоншої роботи, але грати.

Фантазія вривається в реальність,
Перетворивши на фантасмагорію,
Із кожним днем все важче розрізняти,
Реальних і придуманих героїв.

Фантазії поламаний проетор -
Захоплює ізсередини мозок -
І демонтсрує фільм, що можна стерти,
І знову переглянути під дозу.

Хто ти насправді - бог або людина,
Не завжди можни визначити межі,
Чи згублена, безпомічна дитина,
Що поламала принципи обмежень.

В фантазії - ти всемогутній демон,
Що здатен поневолити людей,
Насправді ж відчуваються проблеми, -
І перемога людських слабкостей.

В фантазії - ти управляєш світом,
І володієш надтонким гіпнозом,
І змушуєш всіх плакати й радіти,
Стрибаючи на вуглях й на морозі.

Насправді ж ти знаходишся у пастці,
В якій немає заборон і меж.
Під оплески і під вогонь овацій -
Всім крутиш фільм, в якому сам живеш.