Владимир Сосюра - Блуждает осень. Молчаливо

Блуждает осень. Молчаливо
цветёт ее очей голубизна,
во всех садах под ветром торопливым
багровый плащ ее шумит. Она

проходит сквозь печальные аллеи,
и золото упавшее метёт,
и лошадь запряженная за нею
на черном поводу идёт.

Уж иней на цветах - не росы,
совсем недалеко до дня,
как сядет осень жёлтокосая
на черногривого коня,

в последний раз посмотрит на аллеи
дыханье ощущая голода, беды
и в даль поедет... А за нею
снег заметать начнёт следы…

ВЛАДИМИР СОСЮРА
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багряний плащ її шумить.

Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.

Вже на квітках іней — не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,

востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…

ВОЛОДИМИР СОСЮРА
1957

Художник Иосиф Сангин

Далее

Томас Гуд «НОЯБРЬ»
http://stihi.ru/2021/11/16/2466