Любий друже, я тобi в дарунок
Вiрша полум'яного несу.
Нiжний вiн, як перший поцiлунок,
Як ромашка, вплетена в косу.
Хочу оспiвать квiтучу ве'сну,
Друже мiй, й ти радiсть оспiвай –
Надзвичайну, справжню i безмежну,
Бо радiє весь Радянський край!
Славлю я поля, що золотяться –
Де не глянь, розкинулись вони!
Славлю руки ( ними всi гордяться),
Що стрiчають хлiбом восени.
Розкажи i ти, мiй милий друже,
Що в твоєму серцi кожну мить,
Що йому сьогоднi не байдуже?
Так простiше буде говорить...
25.07.1970
Вiрш-подарунок
© Copyright: Малюга Татьяна Николаевна, 2021
Свидетельство о публикации №121112202793
Свидетельство о публикации №121112202793
Рецензии