Сон-275

О, молодість, безпечна й легкокрила,
Ти легко підриваєшся на безум,
І твориш безрозсудство й через силу
Спиняєшся з холодним гострим лезом.

Одним днем живучи, впадаєш в крайність,
Плюючи у обличчя перспективам,
І ділиш із подружкою кохання -
По черзі одного на двох мужчину.

Тебе не ранить зраджене кохання,
А лиш смішить - надуманий трикутник,
Сьогодні ти з коханим в одній спальні -
А завтра подруга старається забутись.

Насправді ж в несформованих стосунках,
Вам не потрібен в ліжку третій зайвий -
Ви з подругою сповнені цілунків,
І вам на двох отрути вистачає.

О, молодість, безглузда й швидкоплинна,
Усмоктуєш нові чуття, як губка,
Щодень для старту треба пляшку пива,
Хоч через капельницю або через трубку.

Щотиждень піднімається у дозі
Чергова пляшка - наче новий рівень,
І ближчає щодень метаморфоза
Перетворитись з сучки на богиню.

Соромляться знайомі - й повз проходять,
Подалі від залежності й проблем,
Вони не бачать власних ляльководів,
Та бачать - як горить чужий Едем.

О, молодість, безумна та нервова,
Без відповідей на складні питання -
Як визначить, що є першочерговим,
А що - ще важливіше, й більш негальне.

З таблеток - ти будуєш піраміди,
Щоб розігнать слабкий і кволий мозок,
Й зайняти місце, безсумнівно, гідне,
Куди нікого з вулиці не просять.

З таблеток не злізаєш, замінивши
Їх на доступні антидепресанти,
Хоч в божевільні, та ти прагнеш вище
Стрибнути й висоту потрібну взяти.

О, молодість - ти так давно минула,
Але я защораз в думках вертаюсь,
В ті дні, коли життя вривалось гулом -
І гулом ти йому відповідала.