обережно, двері зачиняються,
наступна станція - Щастя
холодного весняного вечора за чашкою чаю та пледом,
закриваючи очі малюєш образи минулого i майбутнього, ніяковієш,
зустрівшись поглядом з героем твоїх думок
і чому ти постійно на мене там чекаєш?
хоч вішай замок!
ретроградна Венера роздає усім гравцям картки,
потім місто мiцно засинає,
хто є ким, хто є ти до кінця ніхто не знає.
легко заплутатися в павутинні не сказаних слів
ще більш у тих, які вже прозвучали
не віддаю картку, але ми уже програли
наступна станц я - щастя
© Copyright: Юлия Бондар, 2021
Свидетельство о публикации №121112001306
Свидетельство о публикации №121112001306
Рецензии