Тільки після сотні помилОк
ти розумієш, що то помИлка.
А ти робиш їх знову:
останні не навчили нічому -
лиш бачити зблизька.
Тільки після болючого удару
ти впізнаєш черговий косяк.
І бачив його раніше,
та очі закривав частіше -
існував без жодних ознак.
Тільки після глибокої рани
думки стають вільні.
Вважаєш себе дурним
і проводиш уйму годин
в усвідомленні кожної дії.
Тільки після зламаних кісток
в тобі губиться кожна надія.
Цинізм то є явний поріг,
бо віру здобути не зміг
у пошуках поруч - не біля.
***
© Copyright: Лина Зыбина, 2021
Свидетельство о публикации №121111901879
Свидетельство о публикации №121111901879
Рецензии
