А ти хотіла потрапляти в казку,
Змахнувши морок із холодних вій
Прекрасне й в чорноті шукати фарби
Твій вічний дар: твори, люби.
Твої слова, як грааль мелодій
Де світ збиває чіткий ритм,
Ти для німих розклала ноти,
Коли всі змовкнуть — говори.
Для лампи оголити плечі,
Де світло контуром ключиць,
В чорнила розбивати пальці,
Лишити голос криком у вірші.
Лишити голос, що забудуть,
Лишити згустки болю рим
Твоє тавро лиш не коритись світу,
Розбий себе —
Твори, люби. Люби, твори.
10.11.21
16:07
Люби, твори
© Copyright: Александр Тимов, 2021
Свидетельство о публикации №121111806685
Свидетельство о публикации №121111806685
Рецензии