Алерг я-8

В стрімера - під час онлайну -
Лиш одне стоїть завдання,
В чаті визначить негайно,
Хто є то в глядацькій зграї.

Аби випрямити спину,
Й говорить цілком по темі,
Як прийдеться опинитись
Перед оком, що не дремле.

Але щоб не нариватись -
На інкогніто з спецслужб,
Стрімер в кожнім ніці в чаті -
Зрить ловця гріховних душ.

У нервовім напівзриві,
Проковтнувши язика -
Стрімер в ближчій перспективі
Бачить, як грозить тюрма.

Тож тремтривими руками,
Боячись усіх навколо -
Держить мікрофон - й без камер,
Плаче з того, що не скоїв.

Наркоман, злочинець, підер,
Анонімний алкоголік,
Аморал, якому діти -
Не завада у сваволі.

Стрімер, наче кіт-матроскін,
Сам себе завербував -
І готовий на вапроси
Відповісти, хто й де срав.

Він готовий шифрувати
Борщ, пюрешку і котлети,
Й куди слід повідомляти,
Як приспічить в туалет.

Він готовий працювати -
На усі спецслужби світу,
Тільки б дали на донатах
Заробити на квартіру.

Хоч загавкає, як песик,
Хоч - як котик замурчить,
Хоч в онлайні зніме стрес свій,
Додаючи колорит.

В важкій стрімерській роботі -
Головне не проглядіть,
Як у чат помежи ботів -
Підмішают цианід.