На Прадідів землі
Край села яри глибокі –
П'ють хатини неба світ...
Щось розказують сороки,
Що на річці перший лід;
Горобці так галасливі –
Збори прямо у кущах,
Кицька крадеться по сливі,
Та птахи забули страх.
Тішить ця Сірка картина,
Аж на задні лапки став –
Півень дивиться із тину,
З верхнього свого поста...
Розкурив Остап вже люльку,
Усміхається собі,...
З тютюном закрив шкатулку,
Світ давно цей полюбив;
Скіль себе він пам'ятає –
Рідна Прадідів земля
Головним для нього раєм –
Ці поля... і тополя...
17.11.2021р.
На Прадидив зэмли
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2021
Свидетельство о публикации №121111703412
Свидетельство о публикации №121111703412
Рецензии