Садіть квіти, мої діти,
Просить Україна.
Садіть квіті, щоби мати,
Донечку і сина.
Бо в ті квіти, душі діток,
З неба прилітають.
І своїх батьків майбутніх,
Серед вас шукають.
Як побачать, тих хто потім,
Їм батьками стане,
Свою квіточку залишать.
І вона зав'яне.
А як квіти позривають.
Душі відлітають.
І вже більше в Україні
Батьків не шукають.
Не давайте лихим людям
Квіточок зривати.
Щоби потім, з ними разом,
Злиднями не стати.
Садіть квіти, мої діти.
Милуйтеся ними.
Живіть довго і щасливо.
З дітками своїми.
Квiти
© Copyright: Евгения Крыжанова, 2021
Свидетельство о публикации №121111605171
Свидетельство о публикации №121111605171
Рецензии