Все пливе в забуття-небокрай

Уві сні я в саду заблукав,
Зріють яблука там, червоніють,
І жовтіє на дереві мрія,
І хмаринка -  мов білий рукав.
Я літаю між пахощів слив
І малину цілую губами,
І плачу за солодке - роками,
І німію під вирами слів.
Сон осяжний, змальований рай,
Осідає  ранковим туманом.
І щемливим, як дотик, обманом,
Все пливе в забуття-небокрай...


Рецензии