Найрiднiшим i найдорожчим батькам

Два рідних янгола мої,
два оберіга.
Як ви існуєте у вимірі зірок?
На моїм серці і душі
довічна крига,
від вже ніколи не отриманих звісток.

Холодний всесвіт,
та жорстока правда втрати.
Ніхто не скаже що приховує вона.
І де шукати вас,
як до грудей прижати?
І як почути ваші лагідні слова?

Не зможу більше обійняти вас ніколи.
Тепер у відчаї блукаю між людей.
З проханнями у Бога допомоги,
щоб відшукати погляд
батьківських очей.

Та поверни їх хоч на мить,
благаю Боже!
За оцю мить,
я встигну більш ніж за життя.
Всі почуття віддати,
що не встигла зможу.
І досказати недосказані слова.

Та в відповідь лунає тільки тиша.
І в натовпі нема рідних очей.
Лише могильна скеля
й два обличчя,
рідніших в світі найдорожчих двох людей.

Мої рідненькі, мої зіроньки яскраві.
Я ваше сяйво відчуваю кожну мить.
І коли в небо свої очі підіймаю,
моє тепло до вас з молитвами летить.

Без вас у відчаї я кожную хвилину.
Хоча і знаю що й сама за кроком крок.
З народження у черзі без зупину,
нестримно наближаюсь до зірок.

Колись опинимось ми всі у іншім світі.
І ви зустрінете нас лагідним  теплом.
А поки сяйте мої зірочки дві рідні,
під Божим оксамитовим крилом.

Ви разом нам життя подарували.
І разом у безмежність увійшли.
За все тепло й любов що віддавали,
БЕЗМЕЖНА ВДЯЧНІСТЬ,
І УКЛІН ВАМ ДО ЗЕМЛІ!

14 ноября 2021г.@

Для вас мои родные.
Светлая вам память и низкий поклон до земли.
Вы прочтёте эти строки.
Я знаю.
С любовью к вам и теплом души.
Счастья вам в новом мире
мои дорогие.