Час тишi
Коли навкруг спить все життя,
Коли думки найгомінкіші
Зникають в сонне укриття.
Сплять міцно вулиці, дороги,
Все місто, ніби в пустоті.
Нема ні страху, ні тривоги,
Весь світ на томній частоті.
Душа у мрії ірреальній
Не пам'ятає настрій дня.
Немов на паузі чекальній
Уся вчорашня метушня.
Та час минає, на світанні
Світ оживає… Перший звук,
Мов у солодкому зітханні,
Лягає на безлюдний брук…
Сни розбігаються урозбіч,
Думки спливають з небуття...
І день новий спішить назустріч,
Нові готує почуття...
Свидетельство о публикации №121111203996