Час тишi

Вночі є час глухої тиші,
Коли навкруг спить все життя,
Коли думки найгомінкіші
Зникають в сонне укриття.

Сплять міцно вулиці, дороги,
Все місто, ніби в пустоті.
Нема ні страху, ні тривоги,
Весь світ на томній частоті.

Душа у мрії ірреальній
Не пам'ятає настрій дня.
Немов на паузі чекальній
Уся вчорашня метушня.

Та час минає, на світанні
Світ оживає… Перший звук,
Мов у солодкому зітханні,
Лягає на безлюдний брук…

Сни розбігаються урозбіч,
Думки спливають з небуття...
І день новий спішить назустріч,
Нові готує почуття...


Рецензии