Сон-258

Я завжди в порівнянні із подружками -
Тримаю нижчу, ніж середню, планку.
Не недто модна, й не така везуча,
Й за мною не стоїть багатий татко.

У мене не високий бал в оцінках,
Й майбутнє - нижче рівня ПТУ,
Тримаю марку, хоч я їм не рівня -
І з часом від тусовки відійду.

Але поки є гроші у кишені,
Подружки усміхаються в півзуба,
Бо витрачають більше на вечерю,
Ніж я раз в рік потусуватись в клубі.

Вони - прекрасно знають моє місце,
Та дозволяють ними захопитись,
Поближче підійти, поблище сісти,
І в очі, наче песик, подивитись.

Я їм для фону, або для контрасту -
Завжди допомагаю при знайомстві,
Бо волочуся слідом для баласту,
Й плачу у ресторані неохоче.

Я ледь тягну - вечірки по фінансам,
І не гонюсь за брендами в обновках,
Й в розмовах про дівоче і прекрасне -
Все більш мовчу, як бант на упаковці.

Останній раз - я до нуля спустила,
Купивши із подружками квитка,
На місце у два боки на мальдиви,
В кутку, біля вбиральні літака.

І тільки повернувшись із поїздки,
Нагрібши трохи грошей на вівсянку,
Я зрозуміла, що мені не місце -
В тусовці, де збираються панянки.

На картці - нуль, тож обнулилась дружба,
Я видихнула, наче після стресу,
Нарешті закінчилась моя служба -
Собачки при вибагливих принцесах.

Нарешті заспокоюсь, зрозумівши,
Належне місце та належний статус,
І в соціально вивіреній ніші -
Зівю своє кубельце небагате.