Де ти, мiй Я?

Де ти, мій соколе, де ти,  мій ясний?!
Чом свої очі ховаєш, мов злочин?
Нашепочи мені лагідну казку.
Серцем до серця тулитися хочу.

Нашепочи мені синєє море,
На небосхилі червоні вітрила.
Наше майбутнє вбачається хворим
Доки без тебе на суші я гину.

Доки без тебе - бракує повітря
Та не зважаю на осені барви.
Кажуть, що жовто-червона палітра.
Мабуть яскраво. Не маю уяви.

Чуєш, мій соколе, де ти літаєш?
Чи то кохання, чи справжня отрута?
Вже божеволію... Сум вибачаєш?
Я мов зів'яла у затінку рута.

Я божеволію. Чи то звикаю.
Чи то зупинка в дорозі до щастя?!
Де ти , мій Янголе? Я - твоя зграя,
Але з кайданками на зап'ястях.

Чуєш, з'явися, зруйнуй всі кайдани!
Сердце натомість дарую і тіло.
Де ти, мій  Янголе?! Вилікуй рани
Доки душа моя вщент не згоріла.

* * * * *

09.11.2021 р


Рецензии
оу... последние слова особенно силны.
Дякую за вашi вiрши!

Лунная Река   14.12.2021 16:47     Заявить о нарушении
Дякую! Дуже приємно отримувати відгуки на вірші, щей мовою !

Таис Весенняя   26.12.2021 02:33   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.