Жовтокрила осінь розпустила коси,
І крилом махнула вдалині.
Встала дуже рано, встрілася з туманом,
І зітхнула тяжко - літа не молоді.
Жовтокрила осінь не сумуй даремно,
Ти сама чарівність у своїй красі.
Знову замилуюсь, знову залюбуюсь,
Збережу у серці принади твої всі.
Жовтокрила осінь розпустила коси,
Мелодія осіння лине тихо знов.
Ніжно так співає –може вона знає,
Про моє кохання і мою любов!
Жовтокрила осiнь
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2021
Свидетельство о публикации №121110903097
Свидетельство о публикации №121110903097
Рецензии
