ЛистОпад

Не стане, не стане теплішим вмираючий світ.
Не буде, не буде щирішим минуле кохання.
Іржавий листОпад встилає листків оксамит,
Під ноги байдужі жбурля їх тіла бездиханні.

Не встигне, не встигне отямитись старість від сну,
Як мрячний листОпад роздягне останню надію,
І сива імла розпочне розкладання подію,
І я, мов листок, в небуття незбагненне пірну.


Рецензии