Осiнь
Принесла рясні ранкові роси,
В золоте й червоне листя вбрала,
З вітром розплела деревам коси.
Дні і світло дуже вкоротила,
І занадто щось вона сердита,
Розпустила хмарні свої крила,
Вранці все туманом оповите.
Дрібним дощиком на землю сіє,
Змиє фарби - будуть нові спроби,
Потихеньку все навкруг сіріє,
Золото вже їй не до вподоби.
Свидетельство о публикации №121110703103