Так уже повелося,
Що Осінь, вплетена у її волосся,
Нагадує блискітки та насіння,
І посмішку має вона осінню.
Вплете собі жар чорнобривців в коси
Розсипле яскраву калину..
І кличе, і кличе Забаву-Осінь,
У оповідь сонно-димну
Запалиться листя багром гарячим,
І терен наллється морозним цвітом,
А їй - їй би забавки все дівчачі:
Босоніж танцює, неначе літом!
Так уже повелося..
© Copyright: Виктория Винд, 2021
Свидетельство о публикации №121110607771
Свидетельство о публикации №121110607771
Рецензии