Листя, листя, всюди листя...
Вже воно не золоте.
Зблідлі барви падолиста
Скоро снігом замете.
Пропливають низько хмари,
Хоч руками їх тримай...
В безтурботнім світі марень
Листя згадує розмай…
Ось почувся напівшепіт
В тиші паркових алей.
А душа відчула трепіт,
Вигук вирвався з грудей…
Пізня осінь - час прощання,
Почуттів терпкий клубок...
Листя, листя… Сум, зітхання…
Безупинний плин думок…
Листя, листя...
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121110606505
Свидетельство о публикации №121110606505
Рецензии