А наша доля гортає сторінки життя.
Та відповіді не може вона нам дати.
Чому останнім часом не видно майбуття.
Та швидко так і тихо відходять люди в забуття.
Спитати долі, де ті сторінки життя.
Де ми повинні бути здорові та щасливі.
Чому на плечі впав нам страшний тягар цього буття.
Де дні змінюються вразливі та жахливі.
Доленько, ти поверни нам той час назад.
Де було менше технологій, а більше життя.
Де нам допомагали святі небеса.
Де ми могли обійнятись без страху та сум'яття.
А доля все гортає наші сторінки життя.
Та ми все віримо, що та настане днина.
Коли відновиться наше серцебиття.
І стане стабільно і спокійно жити в цьому світі людина.
Наша доля
© Copyright: Мария Сухорукова 2, 2021
Свидетельство о публикации №121110505302
Свидетельство о публикации №121110505302
Рецензии