А може, птахи - це душі
Тих, хто у Вічність пішов?
Вони до нас не байдужі,
Бо в серці живе любов.
Присівши тихо на віти,
Уважно слухають нас,
Може, нас хочуть зігріти,
Побачити ще хоч раз…
А може, вранці піснями
Пробуджують нас від сну,
Щоб привітатися з нами,
Дізнатися таїну…
І знов пташки прилетіли,
Не зводять з вікон очей,
Мабуть, вони захотіли
Почути голос людей...
Може, птахи - це душi
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121110401796
Свидетельство о публикации №121110401796
Рецензии