Мы молодыми были... Ирина Боговина

Яснi ще розум й голова...
http://stihi.ru/2021/10/31/8667

         ***
Ясні ще розум й голова,
За все подяка щира Богу,
Та все частіше так бува,
Життя я згадую дороги...
Хіба ще змолоду ми знали,
Куди нас виведе той шлях,
Як знать, й соломку б підіслали,
Міцніше б рідних обіймали,
В сльозах палкіше б цілували,
На жаль робилось все не так,
Ми молоді були-щеб пак!..
Не те казали на останок,
Не так дивились в рідні очі,
Не обернулися на ганок,
Йдучи на потяг серед ночі...
В ту мить ні серце не щеміло,
Ні відчувався грім біди,
Біль, відчай, сльози не душили,
Не натякали лихо сни,
В той час були в нас дужі крила
І звали всесвіту зірки !
Ясны еще ум и голова...
Хіба ми наперед всі знали,
Куди життя веде той шлях,
Як знать, соломки підіслали б,
Міцніше рідних обіймали б,
В сльозах палкіше цілували б,
Та жаль, робилось все не так,
Бо молоді були, ще б пак!..


*******************************


Что голова ещё моя
Ясна,  благодарю я Бога,
Но чаще вспоминаю я
По жизни все мои дороги...
Да разве смолоду мы знали,
Куда нас выведет тот шлях,
А то б соломку подостлали,
Родных покрепче обнимали,
В слезах нежнее б целовали,
Но жаль, всё делалось не так,
Мы молодыми были - факт!
Прощались спешно и едва
В родные мы смотрели очи,
Не обернулись,   уходя
На поезд дальний среди ночи.
В тот миг ни сердце не щемило,
Не ощущался гром беды,
Боль, скорбь и слезы не душили,
Не навевали беды сны,
В то время крепче были крылья
И  звали  звёздные миры!
Да разве смолоду мы знали,
Куда нас выведет тот шлях,
А то б соломку подостлали,
Родных покрепче обнимали,
В слезах нежнее б целовали,
Но жаль, всё делалось не так,
Мы молодыми были - факт!