Неначе диво за стiклом
І, знову ранок зустрічаємо.
І раді світу білому.
В якому він ділиться барвами.
Зорею, росвми, теплом.
І, промінням блискучого сонця.
Неначе диво за стіклом.
Прокидається знов за віконцем.
Яскраве сходить Ярило.
І по землі крапинки золоті.
Розкидані, мов жарини.
Сгорають вмить в його теплі.
Свидетельство о публикации №121103101394